РИЦИНОВА ОЛІЯ, лат. Oleum Ricini, Castor oil (USP, JP), Virgin castor oil (BP), Ricini oleum virginale (Ph Eur), Castor oil (CAS № 8001–79–4); син.: Lipovol CO, ricinoleum, ricinus communis, Е 905а, tangantangan — тригліцерид жирних кислот: рицинолової (87%), олеїнової (7%), лінолевої (3%), пальмітинової (2%), стеарилової (1%) та дигідроксистеаринової.
Р.о. одержують холодним пресуванням (не вище 60 °С) із достиглого свіжого насіння рицини (Ricinus communis Linne, род. Eurhorbiaceae) з наступним рафінуванням, відстоюванням і фільтруфанням. Насіння рицини містить близько 60% жиру, 20% білка, ліпазу, токсальбумін, що викликають аглютинацію еритроцитів. З огляду на це слід дотримуватися стислого технологічного процесу. Чиста олія — прозора, безбарвна або ледь жовтувата, в’язка, жирна рідина зі слабким своєрідним запахом. Смак також своєрідний, ледь їдкий (без гіркоти). При охолодженні до –16 °С застигає в білувату мазеподібну масу. В’язкість (динамічна) 1000 мПа·с (при 20 °С) та 200 мПа·с (при 40 °С). Температура обвуглення — 449 °С, Ткип — 313 °С, густина — 0,955–0,968 г/см3 (25 °С), Тзайм — 229 °С, Тпл — 12 °С, вміст вологи не більше 0,25%, показник заломлення n25D = 1,473–1,477; n40D = 1,446–1,473; кислотне число не більше 1,5; число омилення — 176–186; йодне число — 82–88. Р.о. змішується у всіх співвідношеннях з безводним спиртом, льодяною оцтовою кислотою, етером, хлороформом і метанолом; вільно розчиняється в етиловому спирті (95%) і петролейному етері (1:1). При збільшенні кількості розчинника його надлишок відшаровується; практично нерозчинна у воді та мінеральних оліях (за винятком, коли змішують з іншою рослинною олією). На повітрі в тонкому шарі поступово густішає, але не утворює щільної або твердої плівки.
Р.о. є стабільною речовиною, не прогіркає, якщо не піддається надмірному нагріванню. При нагріванні до 300 °С протягом декількох годин олія полімеризується, стає розчинною в мінеральних маслах. При охолодженні до 0 °С густішає. Р.о. необхідно зберігати при температурі, не вищій за 25 °С, у заповнених доверху герметичних контейнерах зі світлозахищених матеріалів.
Р.о. широко застосовується у фармації, косметології та харчовій промисловості. У фармації Р.о. найчастіше використовується в кремах і мазях у концентрації 5–12,4% як складова речовина і розчинник для багатьох АФІ (у дерматологічних мазях, спиртових рідинах, лініментах, еластичному колодії, мазі від обмороження) та в/м ін’єкцій, а також як пластифікатор при виробництві таблеток і капсул. Входить до складу багатьох косметичних препаратів. Раніше використовувалася в терапії як проносна речовина. У харчовій промисловості — для оброблення поверхні сирів з метою запобігання плісняві, просочення пакувального паперу.
Жогло Ф., Возняк В., Попович В., Богдан Я. Допоміжні речовини та їх застосування в технології лікарських форм. — Львів, 1996; Сарафанова Л.А. Пищевые добавки: Энциклопедия. — СПб., 2004; Тенцова А.И., Грецкий В.М. Современные аспекты исследования и производства мазей. — М., 1980; Jummaa M., Muller B.W. Development of a novel parenteral formulation for tetrazepam using a lipid emulsion // Drug. Dev. Ind. Pharm. — 2001. — № 27.